Головні тези, які обстоює автор у своїй розвідці, – це інтелектуальне розкріпачення, емансипація народу, пробудження в соціальній людині людини розумної. Кожен мислить, кожен говорить, однак панівний розподіл праці та конфігурація суспільства призводить до того, що лише певні класи людей уповноважені мислити. Для Рансьєра неприй¬нятна ідея визначення здатності людини її соціальним місцем. На його переконання, всі люди без винятку – «мовні індивіди», всі мають однакову здатність. Тому тема рівності/нерівності проходить червоною ниткою крізь його твір. Найзагальніша турбота Рансьєра – дослідити й розбити всілякі перепони, що трапляються на шляху загального здійснення думки та мовлення. Він вивчає механізми, що розділяють на частини царину досвіду в найширшому розумінні слова, царину того, що може бути осмислене, відчуте, сприйняте.
Книжка перекладена багатьма мовами, українською видається вперше. Зацікавить філософів, соціологів, культурологів, освітян, а також студентів цих спеціальностей.
|
|